Інтерв’ю – Гана Семерадова, викладач курсів

Гана Семерадова є викладачем (лектором) інформативних інтеграційних курсів «Ласкаво просимо до Чеської Республіки» вже багато років, з самого початку їх існування. Вона соціальний працівник Центру підтримки інтеграції іноземців в Устецькому краї. Її практична робота включає, в основному, курси для іноземних працівників, що тут працюють за трудовим договором у роботодавця.
Hana Semeradova a Ojuna Presova
Яка інформація, на твою думку, найважливіша для новоприбулих працівників?

Найважливіше, щоб іноземні працівники знали всі свої права та обов’язки – і як працівників компаній, і як іноземців у Чехії. Через кілька тижнів після прибуття до Чехії більшість учасників курсів нічого не знають про Чехію, а також про умови свого перебування і працевлаштування.

Якщо вони працюють у великих компаніях, їх документи щодо перебування, як правило, оформляє менеджер з кадрів відповідної компанії, і це набагато простіше для них. Але й такі працівники мають деякі обов’язки, які треба виконувати самостійно, наприклад, повідомляти відділення «ОАМП» МВЧР про зміни – найчастіше, коли змінються дані в паспорті або адреса.

Проте найважливішими є їхні права та обов’язки в рамках трудових правовідносин. Незабаром після прибуття учасники майже нічого не знають про це, і вони вперше чують про чеську систему якраз на інформативному інтеграційному курсі. Важливо також зазначити, що кожен роботодавець має свою власну систему, наприклад, оплати труда або бонусів для працівників, окремі системи роботодавців трохи відрізняються одна від одної. Але, в принципі, з точки зору прав працівників важливо говорити про мінімальну заробітну плату в Чехії, право на відпустку в 4 тижні, систему відпустки через хворобу і сплати найманими працівниками внесків соціального страхування, про державні свята, які оплачуються, або ж про доплату за роботу у вихідні, доплату за понаднормову роботу і т.д.. Тим не менш, часто треба робити акцент на тому, що відпустку не можна взяти всю відразу і поїхати на весь цей період до країни свого походження, наприклад, до Монголії. Далі, що відпустка через хворобу служить лише для хвороби, і її не можна використовувати для вирішення, наприклад, сімейних справ.

Важливою частиною курсу для працівників є також інформація про систему валової та чистої заробітної плати і відрахувань від зарплати. Працівники, як правило, не знають, що точно відраховується від їх зарплати, і система оплати труда є складною для них.

Де ще іноземці можуть дізнатися цю інформацію?

Про свої трудові права та обов’язки учасники курсу вперше чують на курсі. З трудового договору вони, як правило, не дізнаються суттєву інформацію, і, більше того, серед працівників ходять різні слухи, які лектор повинен пояснити як слід. Важливо, щоб працівники знали, що у разі виникнення питань вони можуть звертатися до соціальних працівників у неурядовому секторі та інтеграційних центрах. Там надають безкоштовну консультацію іноземцям професіонали, що мають відповідну освіту. Таким чином, іноземці отримують інформацію з різних джерел і, що найважливіше, вони можуть покладатися на таку офіційну інформацію. Неурядові організації також організують курси чеської мови для іноземців й інші курси та заходи, які допомагають іноземцям інтегруватися в Чехію.

Що ти думаєш, яка роль роботодавців у рамках інформативних інтеграційних курсів?

Найкраще, коли роботодавці беруть участь в інтеграції своїх працівників – наприклад, у вигляді організації інтеграційних курсів у своїх приміщеннях і в робочий час, а також шляхом надання курсів чеської мови.

Як викладачі інформативних інтеграційних курсів «Ласкаво просимо до Чеської Республіки» ми підкреслюємо, що ми не є кадровиками компанії, і тому інформуємо учасників курсу про всі їхні права та обов’язки. Як соціальний працівник я прекрасно знаю, що працівники компаній не завжди отримують всю інформацію, наприклад, що стосується можливості зміни роботи. Чесний роботодавець повинен повідомити своєму іноземному працівнику про можливість змінити роботу в будь-який час, якщо він, наприклад, не має достатньо фізичних сил для певної роботи. У той же час важливо, щоб працівники виконували свої обов’язки, а також щоб вони звикли до деяких розбіжностей у Чехії щодо точності, явки на роботі, культурних звичок тощо.

Яка, на твою думку, найважливіша інформація для працівників компаній в Чехії?

Працівники мають підписувати тільки трудовий договір, який вони розуміють. Якщо їм щось незрозуміло, вони можуть звернутися до недержавної організації і попросити допомоги у соціального працівника.

Вони повинні точно знати, які їхні права та обов’язки у відношенні до роботодавця, а також які є бонуси для працівників.

Вони повинні точно знати систему оплати труда в компанії, яка включає чіткий і зрозумілий для них розрахунковий лист.

Як працівники іноземці є учасниками загальнообов’язкового медичного страхування, і це дуже вигідно для них. У маленьких роботодавців краще перевірити, чи роботодавець дійсно зареєстрував їх учасниками медичного страхування. Крім того, вони повинні з’ясувати або ж вони дізнаються про це на інформативному інтеграційному курсі, як працює система загальнообов’язкового медичного страхування.

З точки зору законодавства про перебування іноземців важливо знати, що, якщо іноземець має карту працевлаштування, то він може змінити свою роботу протягом так званого «60-денного захисного періоду для працівників». Однак під час цього періоду треба знайти іншу роботу або змінити мету перебування, в іншому випадку Міністерство внутрішніх справ анулює його дозвіл на перебування.

І нарешті, як ти сама, будучи лектором, оцінюєш корисність курсів?

Я вважаю, що інформативні інтеграційні курси точно мають сенс. Як правило, люди приходять на курс з великою недовірою, особливо, якщо курс організований роботодавцем, і вони зобов’язані бути присутніми. Але потім вони задоволені, кажуть: «Шкода, що про все це не знали наші знайомі, які вже живуть у Чехії!»

Бути викладачем цих курсів для мене особисто – збагачуючий досвід. Я маю можливість передати досвід, який я отримала протягом багатьох років на практиці. І це для мене сатисфакція, коли учасники в захопленні від того, що вони дізналися на курсі.